МАГІЯ ЦИФР І БІЗНЕС-МОДЕЛІ - Юрий Ващенко
Числа є корисними під час аналізу минулого — але не завжди; часто вони мають незначну цінність при розгляду майбутнього. У випадку з майбутнім ми можемо покладатися на моделі. Бізнес-моделювання допомагає нам розробити майбутнє нашого бізнесу. Бізнес-модель зазвичай складається з набору елементів, які взаємопов'язані через відношення та взаємодії. Бізнес-модель, розроблена А. Остервальдером і яка я використовую, містить елементи, що характеризують відношення та взаємодії зПартнери, ресурси, клієнти та канали розподілу. Ця бізнес-модель виникла задовго до цифровізації реальності. Спочатку концепція розробляється на основі якісних даних. Якісні дані вказують на наявність або відсутність певної характеристики (наприклад, великий, чорний, високий), але не визначають ступінь її виявлення (наприклад, наскільки високий). Лише після належного оброблення цих якісних даних можуть бути отримані кількісні дані.
Ми починаємо жити — а можливо, вже житимемо — у цифровій реальності, тому ми надто сильно покладаємося на числа. Більш точно кажучи, ми з пристрастю хочемо вірити, що лише те, що можна виразити за допомогою чисел, є реальним. Однак це лише віра — а саме певна переконаність, заснована на непримірних поєднаннях постулатів. Ці постулати такі: якщо для певної теми існують числа (багато чисел і графіків), то ця тема є ґрунтово дослідженою та належним чином керованою.
Проте дуже поширено, що недобросовісні особи вміло маніпулюють нашим довірним ставленням до цифр. Типовий приклад: лідер післярадянського періоду (наприклад, звичайний Путін) виходить на трибуну й починає викладати цифри (кілометри, тонни, дні ліж, мільйони доларів, кіловати). В теорії це має сприяти формуванню довіри серед виборців до компетентності їхнього лідера — відчуттю, що вони можуть покладатися на нього — особливо якщо він не звертається до нотаток, а просто нагадує ці цифри з пам'яті.Він одразу ж переорієнтується на різні сфери: економіку, оборону, освіту та охорону здоров'я. І це вже вражає! Є лише одна невелика недолік: у його постсоветській країні справи зазвичай йдуть не дуже добре. Його знання статистики теж не допомагає. Він здатний створювати враження, але насправді цей типовий лідер, здається, має труднощі з ефективним керуванням ситуацією.
У типовій бізнес-організації найвпливовішою та найважливішою особою часто є фінансист. Це тому, що він володіє мовою цифр — без зайвих слів чи інтерпретацій — і, як наслідок, є високорівнево об'єктивним. Проте його цифри часто слугують «дзеркалом минулого»: вони відображають те, що вже сталося, але не говорять нічого про майбутнє — чи про те, як зробити це майбутнє трохи успішнішим. Саме в цьому і полягає об'єктивність та вага, що властиві «цифрам минулого».Це допомагає нам вирішити лише одну частину управлінської завдання — зрозуміти, що сталося. Інша частина управління — це визначити, що робити у зв'язку з цим. У цьому контексті кількісні дані не завжди є корисними.
Люди з фінансовою мисленнєю часто мріють перетворити все на фінансові показники та оцифрувати свою реальність — усе це задля того, щоб рішення були якомога об'єктивнішими, щоб уникнути сумнівів під час прийняття рішень і, звичайно, щоб не навантажувати себе надто великою відповідальністю. Куди варто витрачати гроші: на нове обладнання чи на навчання персоналу? На оновлення торгового простору чи на інвестиції в рекламу?Якби все було попередньо цифровано, ми змогли б …Ми могли б швидко розрахувати потенційне збільшення прибутку та прийняти рішення. Однак ця концепція має розширення: у такому сценарії нам більше не знадобляться керівники, здатні порівнювати непорівнянні — людей, будівлі, продажі та запаси — і приймати рішення. Натомість у нас був би комп'ютер, оснащений програмним забезпеченням, яке автономно приймає рішення відповідно до попередньо визначеного алгоритму.
Саме це приблизно припускається також чеським економістом. Томаш Седлачек У статті Економіка спотворює реальність, наче призводить до психозу.». Два уривки: «Економіка спотворює реальність так само, як і психоз — у психозі люди не бачать усякої реальності, а лише окремих її частин. У економіці ми бачимо те, що можна виразити у цифрах; проте за допомогою цифр ми можемо передати лише невелику частину світу».
Ця маніакальна фаза економіки є чудовим прикладом того, як міфологія просочується в технічну науку. Мій колега з любов'ю зауважив: «Томасе, ти наївний і романтичний — ти не розумієш, як працює світ». Спочатку я погодився: так, я романтичний і наївний — і хочу залишатися таким. Але одного дня я подивився на своїх друзів і сказав: «Почекайте — хто серед вас є наївним і романтичним? Чи справді ви вірите, що людей можна описати формулах? У певному сенсі це одночасно і романтично, і глибоко наївно».
Тому, щоб повною мірою уявити всю картину та передбачити майбутнє, нам спочатку потрібні концептуальні моделі. На початку слід зосередитися на змісті, а не на цифрах. Тому я вживаю сміливий крок і пропоную бізнес-моделювання за підходом, розробленим Олександром Остервальдером. Його бізнес-модель — це не цифрова, а концептуальна; вона ґрунтується на якісних даних — взаємодіях, оцінках, відносинах та емоціях. Ми повинні почати з...Розробіть стратегію для завоювання довіри та лояльності ключових зацікавлених сторін: клієнтів, власників, головних партнерів і співробітників. Визначте відповідний порядок створення процесів, визначте, що становитиме основну цінність бізнесу, викладіть компоненти, які будуть утворювати ланцюг цінності, окресліть ключові елементи структури витрат та виберіть відповідні канали комунікації, які слід використовувати. Ми маємо створити власну унікальну модель, яка забезпечує результати.Ми використовуємо цінності, які є востребованими, але на ринку нині дефіцитними, за рахунок ресурсів, які зараз є надлишковими — ресурсів, які важко відтворити. Лише в разі успішного виконання цієї складної задачі матиме сенс обговорювати показники, фінансові метрики, прибутки та інші позитивні результати.
