ХАРИЗМАТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО: СТРАТЕГІЧНІ СПОКУСИ - Юрий Ващенко

ХАРИЗМАТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО: СТРАТЕГІЧНІ СПОКУСИ - Юрий Ващенко

ХАРИЗМАТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО: СТРАТЕГІЧНІ СПОКУСИ - Юрий Ващенко

Я завжди вважав, що це — внутрішній, а точніше — пострадянський винахід — те, що виникло на ґрунті розбитех парадигм і ідеологічного вакууму. Це передбачає сприйняття лідера як унікальної особистості, яка володіє таємничою особистою силою, що виходить за межі раціонального розуміння. У своїй професійній практиці я спостерігав за багатьма підприємцями, які дотримувалися різних інтерпретацій теорії харизматичного лідерства. І це дотримання вУ більшості випадків (як я спостерігав), це призводило до більшої шкоди, ніж користі. Я вважав, що наука управління в нашій країні ще є відносно молодою та ще не вибачилася від впливу діалектичного матеріалізму; тому вона залишається вразливою до різних шкідливих впливів. Наразі вона не може витримати впливу наївного езотеричного погляду.

Однак виявилося, що ми не були особливо оригінальними — як це часто буває. Теорії харизматичного лідерства, як і багато інших концепцій, були запроваджені до нас із Заходу; у цьому інтелектуальному руху там є довга історія. Цей підхід відомий як харизматичне або трансформаційне лідерство. Відмінне описання цього підходу я знайшов у надзвичайно корисній книзі Річарда Румелта «Good Strategy, Bad Strategy». У цій книзі розглядаються питання, пов'язані з розробкою стратегії. Румелт аналізує, що саме потрібно робити.Як можна розробити ґрунтовну стратегію, і чому компанії часто закінчують із неефективними стратегіями? Якщо лідери вірять у важливість думок, у силу позитивного мислення, у власний харизматичний вплив, у особисту силу та подібні ідеї, такі лідери не будуть справді працювати над стратегією. У результаті вони створять неефективну стратегію — загальну, безжиттєву, розроблену лише як передтекст.

Чому це відбувається? Каризматичне лідерство вимагає постійного зосередження на позитивному мисленні. Каризматичний (трансформативний) лідер не дозволяє критичним думкам чи сумнівам потрапляти у його свідомість — адже вони можуть заважати досягненню успіху. Його завдання — підтримувати в свідомості образ успіху: позитивне бачення майбутніх досягнень і процвітання. Стратегічний підхід Руммелта, з іншого боку, передбачає встановлення стратегічної діагностики; важливо аналізувати наявні недоліки.Дефіцити та слабкі сторони в компанії можуть природним чином викликати сумніви, невизначеність і недовіру, що, у свою чергу, підіриває імідж успіху. Тому для харизматичного лідера краще уникнути проведення комплексної стратегічної діагностики, не порушуючи цілісності цього іміджу. У результаті це часто призводить до розробки стратегії, в якій висунуто претензії на лідерство — глобальне, національне чи галузеве — але не обов'язково...Це становить конкурентну перевагу, яка дозволить компанії забезпечити високу лідируючу позицію.

Ось що Марк Ліптон, автор книги «Managing Growth», пише про шкоду, яку завдають сумніви: «У цьому процесі існує ще один чинник, який спотворює орієнтацію багатьох людей — це вимога тих, хто бере участь у формуванні успішного бачення, придушувати в собі сумніви та недовіру. І це цілком зрозуміло, враховуючи, що керівники вищого рівня протягом багатьох років вчилися бути реалістичними та практичними, набуваючи відповідного досвіду».Проте вони все ще приховують будь-які сліди недовіри на найранніх стадіях.Це просто необхідно; тільки тоді лідер з самого початку буде впевнений, що те, що він уявляв у своїх мріях, неминуче втілиться у реальність. Звичайно, така позиція суперечить здоровому глузду, однак вона залишається важливою для кожного високопоставленого керівника. Лідер має вірити не лише у свою мрію, а й у свої здібності та сили, щоб її втілити у життя.

Харизматичний (трансформаційний) лідер з'явився у світі, щоб досягати великих успіхів. Він відрізняється від звичайних людей: йому присвячено більший потенціал і надано більшої свободи дій. На нього чекають величні цілі та новаторські виклики. Його роль — надихати організацію на досягнення виняткових досягнень, а також виховувати в компанії дух інновацій та постійного зростання. Як жоден такий лідер може займатися звичайними менеджерськими завданнями? Чому ви пропонуєте йому мікроменеджмент?Щоб заглибитися в деталі, зрозуміти нюанси та дослідити глибше.У деталях: щоб зрозуміти харизму, достатньо побачити загальну картину компанії з висоти птаха. А конкретні питання вирішують спеціально підготовлені фахівці, яких лідер підбадьорює та керує. Ця логіка лежить в основі концепції харизматичного лідерства; однак вона не обов'язково сприяє формуванню об'єктивного та реалістичного підходу до управління.

Трансформаційне лідерство має історію, що простягається понад 150 років, і його корені сягають релігійних традицій. Хоча раніше це рух значно підтримувався протестантством, сьогодні його рухають інтелектуальні рухи, узгоджені з течією «Нової епохи». У XIX столітті його походження можна простежити до Ральфа Волдо Емерсона, Мері Бейкер Едді («Християнська наука») та Прентіса Мілфорда («Матерістична думка», «Нове мислення»).Потім вогник передали Валлес Ватлз («Велика книга отримання того, що ви бажаєте») та Ернест.Холмс («Творча розуміння та успіх»). Також не слід забувати Наполеона Хілла («Думай і стај багатим», «Досягність успіху завдяки позитивній світогляду») та Рунда Берна («Таємниця»). Нарешті — Пітера Сенге з його працями «П'ята дисципліна» та «Трансформація: людський потенціал і горизонти майбутнього».

Румелт пише, що здивований, чому ті самі думки через певний час переживають реінкарнацію. Самі ідеї не змінюються. Основний принцип дуже простий: уявіть успіх — візуалізуйте його якомога яскравіше, міцно зберігайте цей образ у свідомості, неодноразово розмірковуйте над ним і ніколи його не сумнівайтеся. Не вагайтеся сумніватися у своїх здібностях до досягнення успіху. Постійно зосереджуйтеся на цьому образі успіху. Такий підхід пояснює механізм цього процесу.Шрікумар Рао: «Якщо ви сформуєте власне бачення та підійдете до нього серйозно, воно буде реалізовано. Це — процес вдосконалення: постійно рефлексуючи над своїм баченням, ви, у певному сенсі, «передаєте» його. Коли ви передаєте цю ідею саме таким чином, у вас уже не залишається нічого робити. Сигнал уже надіслано — і почався процес реалізації вашого бачення. Все, що вам потрібно від себе, — це чітке усвідомлення того, що відбувається, терпіння та відкритість до всіх навколо вас.»Можливості».

Людям потрібна віра, мрія та сміливі ідеї. Їм буває нудно займатися сухою аналітикою чи формальними процедурами стратегічного планування. Вищі керівники, як і всі інші, також потребують емоційних ресурсів, внутрішньої сили та відчуття мети, щоб подолати щоденний стрес і невизначеність. Лідерам потрібно пояснити собі, чому вони не завжди діють раціонально і чому іноді вони покладають більше довіри на свою інтуїцію та внутрішні відчуття. Прагнення доКаризма ґрунтується на особистому досвіді лідерів і надає їм необхідної сили для досягнення успіху. Це, ймовірно, є головною причиною тривалої популярності концепції каризматичного лідерства — і, безсумнівно, саме тому ця концепція знову і знову набуває популярності майже з кожного покоління керівників. Проте за кожним таким відродженням неодмінно слідує період занепаду.У цей період виникає обережний і реалістичний підхід до реального процесу стратегічного менеджменту — процесу, який детально описано в книзі Річарда Румелта «Хороша стратегія, погана стратегія».

Залишіть коментар